Санкції продовжують знищувати російську вугільну промисловість
Згідно з даними російських ЗМІ, "Распадська", яка керує найбільшою вугільною шахтою Росії, втратила 17% виторгу та 36% валового прибутку, замінивши рік із чистим збитком у $133 млн, що контрастує з прибутком у $440 млн роком раніше. Для ліквідації фінансових розривів компанія використала три чверті своїх грошових резервів, залишивши на рахунках лише $87 млн із $337 млн на початок року.
Компанія "Мечел" також зіткнулася з падінням виторгу на 5%, знизивши EBITDA на 35% - її чистий збиток склав 37 млрд рублів. Обидві компанії зіштовхнулися із погіршенням світових ринкових умов, включаючи зниження цін на вугілля та закриття західних ринків, що примусило продавати продукцію з великими знижками до Азії.
Ще однією проблемою для "Мечела" стало різке підвищення ключової ставки Центробанку Росії, що призвело до зростання витрат на обслуговування кредитів та скорочення вільного грошового потоку. Це обмежило можливості фінансувати капітальні та екологічні проекти. Чистий борг компанії зріс на 4%, досягнувши 259,4 млрд рублів, що в 4,6 раза перевищує показник EBITDA. У грудні "Мечел" домовився з основними кредиторами про відстрочку платежів на 2025-2026 роки на 35 млрд рублів до 2027-2030 років.
Результати "Распадської" виявилися гіршими за очікування експертів. У другій половині року компанія зіткнулася з негативним грошовим потоком, через що її рахунки зменшилися на $216 млн. Загалом, за даними Росстату, вугільна галузь Росії зазнала 80 млрд рублів сальдованого збитку у період із січня по листопад 2024 року.
Обмеження щодо вугілля виявилися жорсткішими, ніж для нафти і газу, і призвели до ембарго на його експорт. У результаті великі вугільні компанії, такі як СУЕК і "Мечел", потрапили до списків санкцій США.
За підсумками 2024 року обсяг вугільного експорту склав 195 мільйонів тонн, що на 17,5 млн тонн менше, ніж у 2023 році, і на 26,2 млн тонн менше, ніж у 2022 році. Порівняно з довоєнним 2021 роком (223,4 млн тонн) експорт вугілля з Росії скоротився на 13%, що є мінімальним показником за останні шість років. Постачання в Індію знизилися на 37% до 25 млн тонн, а до Туреччини — на 39%, склавши 14 млн тонн. Ключовий імпортер, Китай, також зменшив закупівлі російського вугілля на 7%.
Додаткові труднощі для вугільної галузі країни-агресора створили проблеми із залізничними перевезеннями. Нестача локомотивів та машиністів на тлі збільшення обсягів вантажопотоку поставили російську залізницю на межу колапсу. Середня швидкість руху мережею впала нижче 35 км/год, що стало найнижчим показником із 1991 року. Це призвело до затримок експорту вугілля, що ускладнило виконання планів поставок.
Перспективи галузі на 2025 рік також не радують. Аналітики попереджають, що не очікується зростання цін на вугілля, санкції продовжують діяти, а логістика залишається дорогою, причому рубль зміцнюється, що ще більше ускладнює ситуацію для вугільників.
Распечатать
